За/рд/е/j/у/сь, -ешься — за/рд/е/ть/ся гл. От глагола рдеть. СО — конфиксальный, конф. за-…-ся со значением интенсивно-результативного способа действия (см. §50.19).
«Зардѣ́ться, дѣлся, дѣ́юся. гл. общ. нед. 1) Покраснѣть, сдѣлаться краснымъ. Зардѣлось небо. 2) * Застыдиться, почувствовать стыдъ. Зардѣлась отъ стыда» (САР 5, 105).
«ЗАРДѢТИСЯ и ЗАРДИТИСЯ. Зардеться, раскраснеться. Слышавъ онъ [скопец] ужасеся, и зардися лице его, и бывъ яко огнь, срамився велми» [XVI в. ~ XII в.] (СлРЯ XI-XVII вв., 5, 286).