За/рж/ав/е/ть — за/рж/ав/е/j/у, -ешь гл. От глагола ржаветь. СО — префиксальный, приставка за- со значением финитивного способа действия (см. §50.14).
«Заржáвѣть, заржáвѣлъ, заржáвѣю. гл. ср. нед. Покрыться ржавчиною. Ножъ заржавѣлъ» (САР 5, 142).
«ЗАРЖАВѢТИ. Заржаветь. Пушки полковыя и ручныя пищали … заржавѣли, стрѣлять изъ нихъ нельзе» [1660 г.] (СлРЯ XI-XVII вв. 5, 288).